Перейти до основного вмісту

Публікації

Показано дописи з 2017

40 років тому Дергачі стали містом. Про що писала районна газета "Ленінський шлях" у 1977 році (ФОТО)

25 липня 1977 року  Дергачі стали містом.
Президія Верховної Ради УРСР підписала указ "Про віднесення селища міського типу Дергачі Харківської області до категорії міст районного підпорядкування".
(Нагадаємо, що раніше Деркачі називалися містом під час німецької окупації.)
"Трудові рапорти буряководів", палка підтримка нової радянської конституції та "святкування 60-річчя Великого Жовтня" - атмосферу, у якій проходило життя дергачівців у той час , можна відчути,  дивлячись на сторінки районної газети "Ленінський шлях" 1977 року (зараз - "Вісті Дергачівщини").




Віднести смт. Дергачі - центр Дергачівського району Харківської області до категорії міст районного підпорядкування
Механізатори з високою якістю проводять міжрядний обробіток просапних культур
У серпневих випусках районної газети дергачівці могли дізнатися про проголошення незалежної республіки Джибуті.



Всі останні роки Михайло Прокопович утримує першість у соціалістичному змага…

Деркачі під німецькою окупацією: органи влади

Німецька окупації Деркачів тривала близько 630 днів: з 21 жовтня 1941 р. по 13 серпня 1943 р. із перервою 13 лютого - 10 березня (під час подій Третьої битви за Харків).  
Останнім часом увагу істориків, які досліджують цей період, привертають не лише події військових баталій (тактичні схеми, рух і взаємодія підрозділів), але й життя пересічної людини в умовах окупації: її побут, взаємодія з фактичною владою.
Діяльність місцевих органів влади у зоні німецького військового управління  також стає темою вивчення. Однак ці дослідження здебільшого стосуються великих міст. Наприклад, найбільш ґрунтовним дослідженням, що відображає діяльність підокупаційної влади міста Харкова, є робота А.В. Скоробогатова "Харків у часи німецької окупації (1941 – 1943)".
Незважаючи на те, що минуло більше 70 років від подій німецької окупації Харківщини, деякі обставини цього історичного періоду все одно є недостатньо розкритими, що сприяє поширенню різноманітних вигадок та історичних міфів. Як пр…

Деркачі наприкінці епохи НЕПу (1926-1927): Остап Вишня шокований корупцією у Деркачах, а Петро Лісовий пише про нелюбов до комуністів у рідному селі

Загальноукраїнська газета "Вісті Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету", що виходила у столиці УСРР - Харкові, іноді містить цікаві матеріали про село Деркачі. Вони відображають настрої та повсякденне життя деркачівців наприкінці епохи Нової економічної політики (1926-1927). Серед журналістів, що писали про Деркачі, були, зокрема, Остап Вишня та Петро Лісовий - популярний радянський журналіст, народжений у Деркачах.

"Деркачі" деруть, аж плачі беруть "Вісті ВУЦВК" від 23 грудня 1926 р. містить фельєтон Остапа Вишні "Деркачі деруть, аж плачі беруть". У ньому класик української сатири із здивуванням пише про численні скарги жителів столичного передмістя - села Деркачі на місцеву владу. Скаржаться на всіх: районний виконком, селищну раду, начальника міліції, політосвіту...

Деркачівський мартиролог (з Національної книги пам'яті жертв Голодомору в Україні)

Цей перелік містить імена 274-х жителів Деркачів, внесених до Національної книги пам'яті жертв Голодомору в Україні.

Мартиролог укладений на підставі даних Книг актів реєстрації цивільного стану (Державний архів Харківської області, фонд Р-6531, опис 10, справа № 8 за 1932 р.; Державний архів Харківської області, фонд Р-6531, опис 10, справа № 7 за 1932 р., справа №19 за 1933 р.)

Базанов Михайло Миколайович, 3,  дитина,  10.09.1933 Бакуменко Катерина Дмитрівна,  6 міс.,  українка,  дитина,  09.06.1932 Бакуменко Надія Данилівна,  5 міс.,  українка,  дитина,  06.10.1932 Бакуменко Настасія Степанівна, 74,  селянка-одноосібниця,  26.11.1933 Бакуменко Петро Максимович, 3,  українець,  дитина,  07.12.1932 Балакленченко Павло Хрисанфович, 47,  українець,  селянин-одноосібник,  19.11.1932 Баланович Віра Іванівна, 6,5 міс.,  українка,  дитина, 11.09.1932 Безрук Данило Іванович,  50,  українець,  селянин-одноосібник,  10.04.1932 Безрук Кирило Гнатович, 68,  українець,  селянин-одноосібник,  07.07.1…