Перейти до основного вмісту

Як місто Деркачі стало посёлком Дергачи: історія перейменування, якого не було (ОНОВЛЕНО)

Фрагмент наказу Деркачівської районової управи. 20 березня 1942 р.

Історичний міф про перейменування Деркачів у Дергачі поширювався десятиліттями.
Енциклопедичні видання, наприклад "Історія міст і сіл Української РСР", вказують на початку статті так: "Дергачі (до 1943 року — Деркачі)". Те ж саме переписують у Вікіпедії.  Краєзнавець Ростислав Рибальченко у книжці "Дергачі - містечко на Лопані, на великому шляху, на Слобожанщині" зазначає: "...одразу після повернення радянської влади Деркачі вже офіційно перейменовано на Дергачі..."

Однак у жодному джерелі ви не знайдете відповіді на питання "ХТО перейменував Дергачі?"

Бо, насправді, ніякого офіційного перейменування Деркачів у Дергачі у 1943 році не було.


У Радянському Союзі існував певний порядок перейменування областей, районів та окремих населених пунктів. У 1943-1944 офіційне перейменування здійснювалося на підставі указів Президії Верховної Ради СРСР або президій окремих союзних республік (наприклад, УРСР).

Наприклад, 12 жовтня 1943 р. вийшов указ Президії ВР СРСР "О  переименовании  города Переяслава в  город  Переяслав­-Хмельницкий".
Указ Президії ВР СРСР про перейменування Переяслава у Переяслав-Хмельницький 12 жовтня 1943 (газета "Известия советов депутатов трудящихся" від 13 жовтня 1943)
Внаслідок перейменування районного центру Переяслава виникла необхідність перейменування району, що і було зроблено ВР УРСР у 1944 році.
Указ про перейменування Переяславського району Київської області 11 березня 1944 ("Відомості Верховної Ради УРСР" №6 від 20 грудня 1944)

У виданні, що містить укази президії Верховної Ради УРСР за 1943-1944, відсутні будь-які згадки про перейменування Деркачів або всього району.
Перелік, що містить укази Президії ВР УРСР за 1943 р. Указу про перейменування Деркачів або району немає ("Відомості Верховної Ради УРСР" №5 від 15 жовтня 1944)

Отже, нормативно-правових актів вищих органів влади про перейменування Деркачів або затвердження назви "Дергачівський район" не існує.

Прослідкуємо, що відбувалося зі статусом та назвою Деркачів до 1943 року.

Ще у 19 столітті місцеві офіційні органи влади навіть російською використовували назву "Деркачи". Підтвердженням цього, наприклад, є документи волосної управи, що містять офіційну печатку з написом "Печать Деркачевскаго волостнаго правленія".
Печатка Деркачівського волосного правління. 1869 р. Фрагмент документу з фондів Державного архіву Харківської області

У 1930-х радянські органи влади ще офіційно використовували назву Деркачі. Станом на травень 1937 село Деркачі перебувало у складі Харківського району. У постанові оргкомітету Харківського райвиконкому "Про поголівний огляд та дослідження коней на сап у Харківському районі" №1 від 19.05.1937 р. згадується Деркачівська (а не Дергачівська) сільрада.
Офіційна постанова Харківського райвиконкому  від 19.05.1937. Газета  "Соціалістична Харківщина" від 20.05.1937

Фрагмент офіційної постанови Харківського райвиконкому 1937 р. із згадкою про Деркачі (див. вище)
У 1939 році вже існував Деркачівський район і в ньому серед інших проводилися вибори у Харківську обласну раду. Відповідно до постанови президії Харківського обласного виконкому від 26 жовтня 1939 р. у Деркачівському районі було утворено 4 виборчі округи. Деркачівський вибочий округ №44 із центром у селищі Деркачі охоплював Деркачівську і Полівську селищні ради, а також Феськівську сільську раду.
Фрагмент постанови президії Харківського обласного виконкому №1311 від 26 жовтня 1939 р. "Про виборчі округи по виборах у Харківську обласну раду депутатів трудящих" (Газета "Соціалістична Харківщина" 28 жовтня 1939 р.)
Останній перед окупацією випуск деркачівської районної газети "Сталінський шлях" вийшов у неділю 29 червня 1941 року. У ньому ми бачимо офіційну назву керівного органа: Деркачівський РК КП(б)У та районної Ради депутатів трудящих на Харківщині. Також у матеріалах газети ще використовується назва с. Деркачі.
Фрагмент газети "Сталінський шлях" (Деркачі) №74 (317) від 29 червня 1941


Ситуація зі статусом змінилася, коли 21 жовтня 1941 р. Деркачі потрапили під німецьку окупацію, що продовжувалася з деякою перервою до 13 серпня 1943.

Залишивши в цілому радянську адміністративно-територіальну систему, німці додали ще один рівень - округи або ґебіти (Gebiet).  До складу Харківського ґебіту  увійшов Деркачівський район або крайс (Kreis).

Вперше у своїй історії Деркачі стали називатися містом під час 20-місячної нацистської окупації

У цей час окупантами була створена система допоміжних місцевих органів районного рівня (Деркачівська районова управа та Деркачівська районова земельна управа) та міського рівня (Деркачівська міська управа). Ці органи у своїх документах використовували саме українську назву - Деркачі (хоча німецькою дублювалося "Dergatschi").

Печатка Деркачівської районової земельної управи. 1942 рік
Наприклад, 20 березня 1942 року Деркачівська районова управа видає наказ щодо санітарних заходів по Деркачівському району. Зазначено місце видання - місто Деркачі.

Наказ Деркачівської районової управи №92  від 20 березня 1942 р. Державний архів Харківської області, Р-3218, оп. 1, спр. 1, арк. 2

Окрім цього підокупаційна Деркачівська районова управа здійснювала політику щодо впровадження української мови як офіційної у органах влади Деркачівського району. Це підтверджується наказом райуправи від 19 травня 1942 року, у якому сільським старостам наказується "перенести діловодство на українську мову на якій розмовляти й листуватися".

Наказ Деркачівської районової управи від 19.05.1942 про переведення діловодства у Деркачівському районі на українську мову. Державний архів Харківської області, Р-3220, оп. 1, спр. 4, арк. 28

На противагу підокупаційним документам у російськомовних радянських джерелах 1943 року використовується виключно слово Дергачи. В загальнорадянській газеті "Известия" від 14 серпня 1943 у оперативному зведенні про події на фронтах повідомляється про захоплення райцентру Дергачи. Звичайно ж ні про які перейменування Деркачів "Известия" не писали.

Повідомлення Советского Информбюро про захоплення райцентру Дергачи від 13 серпня 1943 (газета "Известия советов депутатов трудящихся" від 14 серпня 1943)
У пізніші часи ні про яке офіційне перейменування Деркачів також не йшлося. Наприклад, 1977 року районна газета в історичній довідці про селище  так і пише  "Після Великої Вітчизняної селище почали називати Дергачі". Звичайно що, якби було б інакше, у матеріалі на честь "60-річчя Великого Жовтня" написали щось на зразок: "30 лютого 1943 р. Президіум Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки на вимоги трудящих видав Указ №Х про перейменування селища у Дергачі". Але ніякого указу не було!
Історична довідка про Дергачі "До 60-річчя Великого жовтня" у районній газеті "Ленінський шлях", 1 листопада 1977 року
Можна припустити, що заміна традиційної української назви на російську стала результатом мовної та національної політики радянського державного апарату та своєрідною реакцією на "занадто націоналістичні" ідеї попередньої підокупаційної влади. 

Таким чином назва Деркачі, що існувала протягом декількох століть, пішла у минуле у 1943 році разом з поверненням радянської влади, яка стала називати Деркачі вже по іншому -  "посёлок Дергачи"

 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Деркачі під німецькою окупацією: органи влади

Німецька окупації Деркачів тривала близько 630 днів: з 21 жовтня 1941 р. по 13 серпня 1943 р. із перервою 13 лютого - 10 березня (під час подій Третьої битви за Харків).  
Останнім часом увагу істориків, які досліджують цей період, привертають не лише події військових баталій (тактичні схеми, рух і взаємодія підрозділів), але й життя пересічної людини в умовах окупації: її побут, взаємодія з фактичною владою.
Діяльність місцевих органів влади у зоні німецького військового управління  також стає темою вивчення. Однак ці дослідження здебільшого стосуються великих міст. Наприклад, найбільш ґрунтовним дослідженням, що відображає діяльність підокупаційної влади міста Харкова, є робота А.В. Скоробогатова "Харків у часи німецької окупації (1941 – 1943)".
Незважаючи на те, що минуло більше 70 років від подій німецької окупації Харківщини, деякі обставини цього історичного періоду все одно є недостатньо розкритими, що сприяє поширенню різноманітних вигадок та історичних міфів. Як пр…

Хроніки Голодомору у Деркачах (1932). Деркачівська сільрада відмовляється повернути майно селянам: "Заяву залишити без наслідків..."

Перед нами документ, що розкриває участь Деркачівської селищної ради у сумних подіях Голодомору 1932-1933 років.

У вівторок 9 серпня 1932 року засідання так званого "активу" Деркачівської сільради розглядало заяви 10-ти деркачівців. Серед присутніх на засіданні був також представник Харківської міськради Васільєв.

У своїх заявах деркачівці прохали не відбирати майно за невиконання хлібозаготівлі.

За результатами розгляду всі заяви селян були відкинуті з формулювуваннями: "заяву залишити без наслідків",  "господарство  вважати за куркульське", "репресій до господарства не застосовувалось", "тверде завдання було наведено вірно".